Пошук справжнього йогічного життя означає відвернення щоденного відволікання і фокус на внутрішньому шляху до себе
Хоча б якими наші наміри та зусилля не були, ніхто не може контролювати все, що відбувається у нашому житті. Тим не менш, занадто часто ми дозволяємо подразникам та іншим ситуаціям, що виходять з-під нашого контролю, впливати на нас, наче б ми могли зробити якось інакше, щоб створити інший результат. Ми думаємо забагато про наші бажання чогось більшого або стаємо тривожними через особисту трагедію чи втрату. Ми створюємо коло страждання і воно залишається з нами, навіть коли ми отримаємо те, що хочемо, або знаходимось у безпеці від неприємностей.
У суспільстві ми бачимо однакові проблеми: багато людей напружені настільки, що не можуть насолоджуватись цим життям. Натомість, життя для них – страждання. Вони не знають, як бути спокійними і тому роблять і себе, і інших нещасними.
Це може бути небезпечним, тому що переживання стресу протягом довгого проміжку часу може призвести до психічної нестабільності та слабкості, що часом спричиняє серйозні проблеми зі здоров’ям. Звичайно, у житті трапляються речі, через які неможливо не перейматися. Наприклад, якщо вас зачепило стихійне лихо, ви збентежитесь. Але незалежно від того, як саме стрес входить до вашого життя, якщо зовнішні дії тривожать вас увесь час, нервова система стає переобтяженою.
Стресові ситуації можуть виникнути через речі, що навіть не існують у нашому фізичному світі, а походять з цифрового. Це посилює тиск і напругу, і, як наслідок, люди стають дедалі більш спантеличеними і відчувають поштовхи з різних сторін. Часом люди реагують і поширюють інформацію у соціальних мережах, яку б вони зазвичай особисто не розповіли. Вони стають сердитими і осудливими. Деякі з них навіть можуть назвати себе «йогами», з чим важко погодитись, бо вони відволікаються на забагато драм замість того, щоб використати час на зазирання усередину.
Йога – це шлях внутрішнього пошуку, але, нажаль, люди в йозі іноді відволікаються у бік пошуку уваги. Такі люди бажають, прагнуть і очікують увагу, і у онлайн просторі це виявляється ще сильніше. Вони пишуть постійно про себе: «Я зробив це. Я зробив це так добре. Щойно отримав нову асану!» «Я. Я. Я…» постійно присутнє усередині цих людей. Але йога не про «я». Чим більше ми прагнемо і отримуємо уваги, тим більше спричиняємо відволікання. Нам не треба увага для того, щоб духовний процес почав розгортатися усередині нас. Це відбувається у тиші. Безліч людей цього не розуміють.
Проте існує багато людей, які шукають справжньої йоги, тому що відчувають, що їх звичний підхід до життя не спрацював. Стає все важче керувати собою і своїм життям. Вони шукають чогось більшого, чогось більш позитивного, що зможе допомогти їм отримати почуття спокою і щастя. Ось чому так багато людей ідуть до ашрамів (духовна громада; від санскр. Āśraya – захист – прим. пер.). Вони хочуть віднайти спокій усередині себе у сприятливому середовищі, далеко від онлайн хаосу. Після проведення якогось часу у ашрамах, дуже часто люди починають глибше розуміти йогу, не тільки через призму їх фізичного здоров’я, але також і психічного, і духовного.
Людям з постійною роботою і родиною важко проводити час у ашрамі. Але місцева йога шала також може допомогти заспокоїти розум і поліпшити концентрацію уваги. Звичайно, це залежить від духовного розвитку вчителя. Гарний вчитель покаже вам, що йога – це шлях усередину себе, а не навпаки.
З самого початку ціллю йоги є зосередитися на внутрішньому шляху і обрати один метод, який вам підходить, той, у якому, за вашою думкою, ви зможете зростати. Найголовніше – це обрати метод, хоча б це була йога Айенгара, Аштанга або інше. Якщо для вас він занадто фізично орієнтований, тоді оберіть той, що несе у собі зовсім небагато асан і більше філософії.
Неважливо, яким є метод: коли ми підходимо до йоги без балачок, тихо і безпретензійно, йога спрацює найбільш ефективним чином. Це називається Пратьяхара, одна з восьми гілок Аштанга Йоги. Якщо цей шлях ніколи не стане внутрішньою подорожжю, він ніколи не стане методом для зазирання усередину і ви ніколи не зрозумієте, що таке йога. Доки ми не розвинемо внутрішній зір, не спрямуємо органи чуття усередину, ми не зрозуміємо справжню суть йоги і продовжимо завжди бачити і відчувати страждання.
У той час, як студенти розвиваються і починають власну садхану (духовна практика; у перекладі «засіб для досягнення чогось» – Прим. пер.), вони відвідують сатсанги (sat – істина, sanga – зібрання, Прим. пер.), або лекції. Вони читають і отримують знання, щоб краще володіти собою. Важливо усвідомлювати, як і якою мірою соціальні мережі використовуються у нашому житті, тому що коли ми перебуваємо під впливом зовнішніх обставин, ми втрачаємо багато внутрішніх речей. Дійсно, справжнього йога ніщо не зворушує і він не буде реагувати на відволікаючі пости. «Упанішади» і «Веди» говорять так: коли зовнішній вплив зупиняється, тоді приходить спокій. Іншими словами, коли ми зазираємо усередину, все стає більш спокійним.
Це допоможе розвинути правильний фундамент, що є неодмінною частиною духовного пошуку. Коли людей занадто легко переконати або відволікти, значною мірою причиною цього є відсутність надійного фундаменту. Ці люди не зрозуміли принципів йоги. Якщо ви їх не розумієте і не маєте серйозного фундаменту, ви будете страждати все життя. Після постів про те, як ви себе почуваєте, як ви виглядаєте, що вам подобається, а що – ні, зрештою кожен має впоратися з життям самостійно, без допомоги і уваги будь-кого ще. Тільки ми можемо допомогти собі.
Це і є дослідження, тонка частинка йоги. Це просто, і ми почуваємо себе дуже добре після того, як послухали гуру або вчителя. Це така форма терапії, що залишає нас більш натхненними, ніж витрачання години часу на соціальні мережі і так тільки збільшити власне прагнення уваги.
Я теж шукач у сучасному світі і я рекомендую вимикати мобільний телефон. Спробуйте сходити до ашраму або місцевої шали, з якою ви відчуваєте зв’язок. Підтримуйте свою щоденну практику і спробуйте якнайбільше дізнатись про йогу. Знання приходить через досвід. Як тільки ми відчуємо йогу на смак, як тільки ми досягнемо певного рівня на духовному шляху, ми можемо відчути багато речей, які ми ніколи у своєму житті не відчували, речі, про існування яких ми навіть не здогадувались, бо були занадто прив’язаними до зовнішніх дій.
Текс: R. Sharath Jois
Фото: Agathe Padovani
Преклад: Ольга Тоточенко
Джерело: http://www.sonima.com/yoga/distractions/